Внутрішня перелінковка: де її бракує і як це знайти

Внутрішні посилання роблять дві речі одночасно: ведуть людину далі й показують пошуку, які сторінки на сайті важливі. Друге працює тихо, і саме тому про нього забувають — сторінка може бути чудовою, але якщо на неї ніхто не посилається, вона виглядає для пошуку другорядною.

Сторінки-сироти

Так називають сторінки, на які немає жодного внутрішнього посилання. Потрапити на них можна лише за прямою адресою або з sitemap.

Звідки вони беруться:

• категорію прибрали з меню, а сторінки лишились;
• стару посадкову замінили новою і забули про першу;
• статті в блозі перестали виводитись у списку після певної дати;
• товар зняли з категорії, але сторінка доступна.

Наслідок видно в логах: бот заходить на такі сторінки рідко або не заходить зовсім. Якщо ви вже дивились логи, звірка з sitemap показує їх одразу.

Що не рахується перелінковкою

Тут є важлива різниця, яку часто пропускають. Наскрізні блоки — меню, футер, «схожі товари», «останні статті» — стоять на всіх сторінках однаково. Для пошуку це радше навігація сайту, ніж змістовий зв’язок між двома конкретними сторінками.

Куди ставити

Правило просте: посилання має бути там, де воно природне для читача. Якщо в статті про міграцію ви згадали редиректи — це місце для посилання на сторінку про редиректи. Якщо згадки немає, посилання буде виглядати вставленим і працюватиме гірше.

Звідси спосіб знайти пропуски: шукати пари тематично близьких сторінок, між якими ще немає посилання. Саме там воно виглядатиме доречно.

Анкор

• Погано: «детальніше», «тут», «за посиланням» — не кажуть ні людині, ні пошуку, що там;
• Добре: «як зібрати карту редиректів» — зрозуміло до кліку;
• Теж погано: той самий ключ у всіх анкорах на сайті — виглядає штучно.

Скільки посилань

Магічного числа немає. Орієнтир для тексту — два-чотири змістові посилання на тисячу слів. Двадцять посилань в абзаці не передадуть більше ваги, зате зіпсують читання.

Як знайти пропуски автоматично

Інструмент перелінкування бере URL із sitemap, завантажує сторінки й робить дві речі: рахує змістову близькість між усіма парами і дивиться, між якими з них посилання вже стоїть.

На виході — таблиця «з цієї сторінки варто послатись на цю» з оцінкою близькості, і окремо список сторінок, які не отримують жодного вхідного посилання.

Порядок роботи

1. Почніть зі сторінок-сиріт: одне посилання на кожну — це найдешевша дія з найпомітнішим ефектом.
2. Далі беріть верх таблиці пропозицій: там пари з найбільшою змістовою близькістю, де посилання виглядатиме природно.
3. Ставте посилання в тіло тексту, а не в новий блок «читайте також» унизу.
4. Через місяць подивіться логи ще раз: бот має почати заходити на ті сторінки частіше.