У ніч з 23 на 24 вересня 2026 року в Україні зруйновано дата-центр хостинг-провайдера. Для частини власників сайтів ранок почався з того, що сайт не відкривається, пошта не приходить, а панель хостингу не відповідає. Ця стаття — не розбір події й не оцінка провайдерів. Це порядок дій: що перевірити першою годиною, що вирішити першою добою і як улаштувати сайт так, щоб наступного разу він не залежав від однієї площадки.
Що відомо про подію
Нижче лише те, що повідомили Forbes.ua і AIN.ua 24 вересня 2026 року.
- У ніч з 23 на 24 вересня російський удар знищив український дата-центр хостинг-провайдера MiroHost.
- Засновник компанії Олександр Ольшанський сказав, що наслідки стосуються лише української інфраструктури MiroHost. За його словами, приблизно 90–95% клієнтів (за даними Forbes.ua; AIN.ua пише про близько 90%) працюють за межами України, і для них сервіси працюють у звичайному режимі. Назвати строки відновлення української інфраструктури компанія не може.
- Пошкоджено також інфраструктуру UTELS (дата-центр зі столичним вузловим обладнанням), «Павутини», Crazy Network і FEX.NET. За даними Мінцифри, у Києві й області без інтернету лишилось близько 100 000 домогосподарств.
Скільки сайтів це зачепило і чиїх, ми не знаємо й рахувати не будемо. Для подальшого це й не потрібно: площадка може зникнути з різних причин, а порядок дій власника сайту від причини майже не залежить.
Перша година: зрозуміти, що саме не працює
«Сайт не працює» — це п'ять різних поломок, і лікуються вони по-різному. Між відвідувачем і вашою сторінкою стоять кілька ланок:
- домен — запис у реєстратора, який має бути оплачений і делегований;
- DNS — сервери, які відповідають, на яку IP-адресу вести відвідувача і куди доставляти пошту;
- сервер — машина в дата-центрі, де лежать файли й база;
- сам сайт — код і база даних на цьому сервері;
- пошта на домені — нерідко живе в того самого хостера, що й сайт.
Часто домен, DNS, сервер і пошта куплені в одного постачальника. Тоді при його аварії падає все разом, і зовні це виглядає як одна проблема.
Спершу — чи справа не у вашому з'єднанні
Цього разу без інтернету лишились і самі домогосподарства, тож перша перевірка банальна: відкрийте сайт з іншої мережі, наприклад із мобільного інтернету на телефоні, або попросіть когось з іншого міста. Якщо з іншої мережі сайт відкривається, падіння немає — є проблема з вашим провайдером.
Кілька команд, які скажуть більше за браузер
Вони працюють у терміналі на macOS і Linux; nslookup і curl є й у Windows. Замість example.com підставте свій домен.
# Хто обслуговує DNS домену (список серверів імен)
dig NS example.com +short
# Чи відповідає конкретний з них: підставте ім'я з попередньої команди
dig @ns1.example-dns.net example.com A +short
# На яку IP-адресу вказує сайт і з яким TTL (другий стовпець у рядку — секунди)
dig example.com A +noall +answer
# Куди доставляється пошта домену
dig example.com MX +short
# Що відповідає сервер: код і заголовки, без самої сторінки
curl -I https://example.com/
У Windows замість dig — nslookup -type=NS example.com, nslookup -type=MX example.com. Реєстратора й дату закінчення реєстрації покаже whois example.com або сторінка whois на сайті реєстратора.
На ping не покладайтесь: багато серверів його просто не пропускають, тож відсутність відповіді на ping ще нічого не доводить. Коди відповіді для кількох адрес зручно подивитись нашим інструментом перевірки кодів відповіді.
Як читати відповіді
Рядок таблиці, у який ви потрапили, вирішує решту дня. Поломка сайту на живому сервері лікується на місці. Недоступний сервер означає вибір: чекати провайдера чи піднімати сайт деінде. Якщо провайдер називає строк, запишіть його й звірте через кілька годин: не кожне повідомлення про відновлення збігається з реальністю.
Перша доба: копія, доступи, TTL
Рішення «чекати чи переїжджати» тримається на трьох питаннях. Їх варто з'ясувати до того, як замовляти новий сервер.
Де ваша копія і що в ній
Копія, яка лежала в панелі того самого хостера, найімовірніше, була в тому самому дата-центрі. Якщо недоступний дата-центр, вважайте, що цієї копії теж немає, поки провайдер не скаже інше.
Пошукайте копії поза площадкою: у розробника, у хмарному сховищі, на вашому комп'ютері, у git-репозиторії. І подивіться, що саме в кожній:
- файли сайту — код, шаблони, модулі;
- завантажені файли — фото товарів, документи; у git їх зазвичай немає;
- база даних — товари, замовлення, клієнти, налаштування; без неї магазину немає;
- дата — з копії за минулий місяць повернеться сайт минулого місяця, а нові замовлення доведеться відновлювати з листів і платіжних систем.
Якщо копії поза площадкою немає зовсім, чекати відновлення від провайдера — теж рішення, і часом єдине розумне. Переїзд без даних — це запуск нового сайту, а не переїзд. Веб-архів тут не рятує: як ми показували на власній втраті домену, з нього дістаються адреси й тексти, але не база й не замовлення.
Доступ до реєстратора домену
Без панелі реєстратора ви не зміните ні DNS-сервери, ні записи. Перевірте три речі.
Хто власник домену за записом: ви чи ваша компанія, чи розробник, який колись його купував. Чи пам'ятаєте ви пароль до панелі реєстратора. І куди прийде лист для відновлення пароля. Пастка тут проста: якщо пошта для входу в реєстратора — скринька на тому самому домені, а пошта жила на хостингу, що впав, лист для відновлення доступу не прийде нікуди.
TTL: скільки чекати після перемикання
TTL — час, протягом якого сервери провайдерів і браузери пам'ятають стару відповідь DNS, перш ніж перепитати. Його видно в другому стовпці виводу dig example.com A +noall +answer.
Під час планового переїзду TTL знижують за кілька днів до перемикання, щоб зміна розійшлась швидко. В аварії цього зробити вже не вийде: діє те значення, яке стояло. Якщо там 3600 секунд, більшість відвідувачів побачить нову адресу приблизно протягом години після зміни запису. Якщо 86400 — протягом доби. Це орієнтир: окремі провайдери й пристрої тримають стару адресу довше, тому перевіряйте dig з кількох мереж і не вимикайте старий сервер одразу.
Окремий і повільніший випадок — коли DNS-сервери домену були в постачальника, що впав. Тоді змінювати доведеться не запис, а самі DNS-сервери в панелі реєстратора, і створювати зону заново на новому DNS-хостингу. Як швидко розійдеться така зміна, від вас майже не залежить. І записи зони доведеться відтворювати з пам'яті, якщо їхньої копії немає.
Переїзд у порядку дій
Якщо копія є і рішення переїжджати ухвалене, ось порядок, у якому ми б це робили. Плановий переїзд, коли старий сервер ще працює, влаштований інакше: там можна зробити копію сьогодні й перемикатись без простою — це окрема робота, перенесення на інший хостинг. В аварії старого сервера немає, і все будується від копії.
- Сервер з тими самими версіями. Версія PHP, бази даних, розширень — як була. Оновлювати посеред аварії не варто: якщо сайт не запуститься, ви не знатимете, винна копія чи нова версія.
- Файли, потім база. Розгорнути файли, відновити базу з дампу, прописати нові доступи до бази в конфігурації сайту.
- Перевірка до перемикання DNS. Сайт можна відкрити на новому сервері, поки домен ще вказує на старий: через файл
hosts на своєму комп'ютері або командою curl -skI --resolve example.com:443:NEW_SERVER_IP https://example.com/, підставивши замість NEW_SERVER_IP адресу нового сервера. Ключ -k тут потрібен, бо сертифіката на новому сервері ще може не бути. Порівняйте кількість товарів, замовлень і клієнтів з тим, що пам'ятаєте, і дату останнього замовлення в копії.
- Записи DNS. Не лише адреса сайту. Перенесіть
www, записи пошти (MX), текстові записи SPF, DKIM і DMARC, без яких листи магазину потраплятимуть у спам, і записи підтвердження для Search Console та інших сервісів.
- Сертифікат. Безкоштовний сертифікат через перевірку по HTTP видається, коли домен уже вказує на новий сервер. Тому його випускають одразу після перемикання або заздалегідь через перевірку по DNS-запису. Як переконатись, що він потім продовжуватиметься сам, ми розбирали на 116 сайтах.
- Задачі за розкладом. Вони не переїжджають разом із файлами. Обмін із 1С чи BAS, генерація фідів, оновлення курсів, розсилки, очищення кешу — усе це треба знову додати на новому сервері й перевірити, що запускається.
- Пошта. Скриньки, що жили на хостингу, який упав, разом зі старими листами можуть бути втрачені. Нові листи сервери відправників зазвичай пробують доставити повторно певний час, тож швидко відновлені
MX-записи рятують частину вхідної пошти.
- Інтеграції, прив'язані до адреси чи IP. Платіжні системи (LiqPay, monobank) повідомляють сайт про оплату на вказану адресу зворотного виклику; частина API пускає запити лише з дозволених IP, а в нового сервера IP інший. Нова Пошта, маркетплейси, облікова система, склад — пройдіть кожну. Фід для Rozetka чи Prom за тією самою адресою може відкриватись, але бути застарілим, якщо задача, яка його перегенеровує, не перенесена.
- Тестове замовлення від початку до кінця. Кошик, оплата, лист покупцю, лист менеджеру, поява замовлення в адмінці й у CRM. Поки воно не пройшло, переїзд не закінчений.
Пошук, поки сайт недоступний
Тут найбільше шкоди роблять не простої, а поспішні зміни.
Код відповіді. Для пошукових роботів тимчасова недоступність — це код 503: він каже, що сторінка є, і повертатись варто пізніше. Заголовок Retry-After за стандартом HTTP підказує, коли саме. Google у довідці про помилки HTTP і мережі пише, що на 5xx і 429 його роботи тимчасово сповільнюють обхід, а адреси з 4xx, навпаки, прибирає з індексу. Якщо сервер не відповідає взагалі, 503 віддати нічим. Але якщо DNS у ваших руках, а переїзд затягується, домен можна тимчасово спрямувати на сервер-заглушку, який на всі адреси віддає саме 503. Чого не робити: віддавати 404, ставити сторінку «ведуться роботи» з кодом 200 на всі адреси чи перенаправляти все на головну.
Адреси не міняти. Сайт з копії має жити за тими самими адресами. Що буває, коли адреси змінюються без переадресацій, ми бачили на собі: майже шість днів 404 на адресах, які ми перейменували.
Не поєднувати переїзд з іншими змінами. Новий дизайн, інший рушій, перехід на інший домен — окремими кроками, коли сайт уже стабільно працює на новому місці. Якщо зміна структури все ж потрібна, для неї є окремий порядок: міграція без втрати трафіку і редиректи після міграції.
Про позиції — чесно. Скільки днів недоступності переживає сайт без наслідків для видачі, ми назвати не можемо: публічних даних, на які можна спертися, у нас немає. Можна сказати лише загальне: чим довше сайт недоступний, тим більший ризик, що сторінки почнуть випадати з індексу. Після повернення коливання показів у перші дні ще не означають втрати. Як відрізнити звичайну волатильність від власної поломки, ми розбирали окремо.
Як не залежати від однієї площадки
Усе, що нижче, робиться у спокійний день. В аварії на це вже немає часу.
Копії за правилом 3-2-1
Три копії даних, на двох різних типах сховища, і одна з них — поза площадкою. «Поза площадкою» означає в іншого постачальника, а не на іншому сервері в тому самому дата-центрі. Для сайтів, що працюють в Україні, розумно тримати одну копію в іншій країні: вона лишається доступною, коли недоступна українська інфраструктура.
Копія, з якої жодного разу не відновлювались, — ще не копія, а файл. Перевірка проста: розгорнути її на тестовому домені й відкрити сайт. Робити це регулярно й після кожної зміни схеми копіювання. Налаштування копій разом із тестовим відновленням описано на сторінці резервних копій з перевіркою відновлення.
І чесна межа частоти: копія раз на добу означає, що в найгіршому випадку втрачаються зміни за добу. Для блогу це дрібниця. Для магазину — замовлення цього дня, які доведеться збирати з листів і платіжних систем.
DNS і домен окремо від хостингу
Якщо DNS-зона живе не в хостера, а в реєстратора чи окремого DNS-провайдера, після аварії сервера достатньо змінити одну IP-адресу. Незалежно від того, де зона, зберігайте в себе її експорт — текстовий список усіх записів. Пошта для реєстратора має бути скринькою, яка не залежить від вашого домену й хостингу.
Моніторинг ззовні
Монітор доступності, що працює на тому самому сервері, падає разом із ним і нікого не попереджає. Перевірка має йти з іншої мережі, а сповіщення — туди, де їх побачать уночі. Як наш власний моніторинг місяцями існував лише в документації, ми розповідали без прикрас. Налаштування зовнішньої перевірки — моніторинг доступності.
План на одну сторінку
План аварійного відновлення для невеликого сайту — не корпоративний документ. Достатньо однієї сторінки, яку можна знайти, коли сайт і пошта лежать:
- де лежать копії і хто має до них доступ;
- доступи до реєстратора, DNS і платіжних систем, збережені поза сайтом;
- експорт DNS-зони;
- перелік інтеграцій і задач за розкладом;
- скільки даних ви готові втратити і скільки годин простою витримає бізнес.
Дві останні відповіді визначають усе інше. Якщо допустимо втратити день і простояти день, досить нічної копії в іншого постачальника та інструкції. Якщо ні — потрібна друга площадка, яку постійно підтримують у робочому стані, а це вже інші гроші й інша складність. Для більшості невеликих магазинів розумний компроміс — перше.
Межа, про яку варто знати
Жодна площадка не обіцяє безперервної роботи, і наша теж. Дата-центри в інших країнах мають власні ризики: інша юрисдикція, оплата у валюті, підтримка іншою мовою. Переїзд навіть з готовою копією займає години, а не хвилини. Незалежність від площадки не прибирає аварію — вона робить аварію керованою: ви знаєте, звідки відновлюватись і що саме втрачено.
Що робимо ми
Сайт агенції й наші власні проєкти працюють на орендованих серверах у Німеччині, у Hetzner. Щоночі копія вивозиться на окреме сховище того ж провайдера — за межі сервера, але не за межі постачальника. Метрики сервера стежать за навантаженням, пам'яттю й диском, тривоги йдуть у Telegram. Чесно про межі: і сховище копій, і моніторинг сьогодні в межах одного постачальника, тож від втрати самого Hetzner нас це не страхує, а зовнішнього монітора з іншої мережі поки немає. Зовнішню перевірку й копію в іншого постачальника ми вважаємо наступним кроком, а не тим, що вже зроблено. Це не гарантія безперервності: це означає, що копія лежить поза самим сервером; від втрати сервера ми відновимось, від втрати постачальника — ні. А про вичерпану пам'ять, диск чи недоступність сайту на працюючому сервері ми дізнаємось із тривоги, а не від клієнтів.
Якщо сайт уже недоступний і копія поза площадкою є, піднімемо його на новому сервері — порядок робіт описано на сторінці аварійного перенесення сайту. Якщо сайт працює, але ви не впевнені, чи зможете відновити його з поточних копій, почніть із безкоштовної перевірки копій: подивимось, де вони лежать і чи з них справді можна відновитись.